У квітні 2015 року в нашому закладі створено міні-музей "Українська світлиця". Цікаво, що ідея створення цього куточка народознавства  прийшла до мене і до педагога-організатора Інни Василівни Звенигородської одночасно.  Ідею необхідно будо втілити в життя. І почалося... Спочатку створили "проект світлиці нашої мрії" (в паперовому варіанті). Потім шукали місце, де можна розмістити експозицію. Перебрали багато варіантів: від підсобного приміщення в кабінеті української мови до кімнати в гуртожитку. Всі ці варіанти не відповідали нашим забаганкам. Зупинилися на тому, що світлицю доцільно розмістити в кабінеті педагога-організатора.Місце визначили і робота закипіла. 

        Роздобули будівельні матеріали. В цьому  допоміг батьківський комітет школи під керівницвом Олександра Головешко. Працівники господарчого блоку Моісеєнко С.Я. та Лиманський А.І. стали технічними виконавцями проекту. Саме вони  побудували невеличкий подіум, макет "українська піч", мисник. Натхнення до роботи Сергій Якович і Андрій Іванович черпали у заступника директора з господарчої роботи Коротецького В.П.  І ось готову  "піч" припхали до місця призначення та встановили на подіум. Технічні роботи закінчилися. До справи взялася Мишак С.М., вчитель образотворчого мистецтва, майстер петриківського розпису. З-під пензля  Світлани Миколаївни народжувалися казкові,  чарівні квіти, що прикрасили  стіни  світлиці та піч. 

       Найскладнішим етапом нашої епопеї став збір експонатів. Необхідно вдихнути життя в  світлицю, наповнивши її предметами побуту наших пращурів. Працівники та учні школи включилися у пошук експонатів. До кабінету педагога-організатора почали приносити рушники, горнятка, вишиті серветки, горщики, рогачі. Принесли коромисло, косу, ціп, рубель, кошик та ін. Все це добре, але в "світлиці нашої мрії" стояла скриня і прялка.   Необхідно було їх роздобути.  Скрині і прялки нам не вистачало, як повітря  і, здавалося, що щастя саме в них. В марних пошуках йшли діні за днями. Несподівано в ролі рятівниці виступила Ліда Миколаївна Шепелєва, яка в приватній розмові згадала що на її обійсті в селі Федорівка є, виплеканий у наших мріях, раритет.  Інну Василівну не зміг би зупинити навіть приліт марсіан. Взявши шкільний "Мерседес",  із швидкістю реактивного літака "зганяли" у Федорівку. Разом із скринею привезли стіл, саморобні килимки на підлогу, поличку, стілець. Знайшлася і прялка. Її подарувала  нам бабуся учениці 9-го класу Ляшенко Аліни. Мрії збулися.  Щасливі і задоволені почали облаштовувати світлицю. Кожна принесена річ знайшла своє місце в нашому музеї. 

  Ось так народилася "Українська світлиця".   Висловлюємо подяку всім, хто допомагав у створенні міні-музею, всім, хто вдихнув життя в цей проект. Дякуємо Діхтяр Н.В.,  Щербак І.Б., Мерчанській Л.В., Семенюрі Л.П., Петрашкевич Т.Р., Руденко О.Я.,  Шепелєвій Л.М., Старець Т.В., Звенигородській І.В., Мишак С.М., Моісеєнко С.Я., Лиманському А.М.. та.ін.